Негативний вплив війни на здоров’я дітей: що робити перш за все?

Негативний вплив війни на здоров’я дітей: що робити перш за все?
Автор:
03.06.2022 ,

Життя у бомбосховищах та підвалах дуже негативно вплинуло на здоров’я дітей. LIGA.Life розпитала педіатриню Медичного центру “Педіатрія з любов’ю” Анастасію Бикову-Шелевицьку та офтальмологиню медичної мережі “Добробут” Оксану Коваленко про вплив поганого освітлення, малорухливого способу життя, постійного користування смартфонами на здоров’я дитини.

Ми з задоволенням долучаємось до поширення цього актуального матеріалу, адже це про здоров’я дітей – що може бути важливіше?

Як відсутність звичної рухливості впливає на дитину

Під час війни бомбосховищами для сімей стали підвали, льохи, станції метро, паркінги, коридори та ванні кімнати без вікон. Якщо на станціях метро та паркінгах діти ще можуть бігати та грати в рухливі ігри, то в маленьких льохах чи підвалах, де раніше було місце лише для картоплі та консервації, активно не пострибаєш.

Так виникає дефіцит рухової активності. За словами Анастасії Бикової-Шелевицької, це може призвести до порушення функцій опорно-рухового апарату, дихання, кровообігу: “Це явище називається гіподинамією. За декілька тижнів життя в бомбосховищі гіподинамія може виникнути, але буде помірною. Дитина може почати скаржитись на біль у ніжках або суглобах. М’язи, ймовірно, почнуть звикати до малорухливого життя, але за нетривалий період серйозніші проблеми (наприклад, атрофія м’язів) виникнути не зможуть”.

Помірна гіподинамія може викликати неприємні відчуття в ніжках дитини, а прояви синдрому болей росту можуть ставати яскравішими. Це біль у кінцівках, характерний для дітей 3-10 років у період активного росту. Зазвичай діти скаржаться на неприємні відчуття чи болі в ніжках.

“Якщо ви досі часто спускаєтесь в укриття, шукайте для дітей рухливі, але безпечні ігри. Наприклад, стрибки чи присідання на швидкість. Вони не вимагають багато місця, але допомагають компенсувати брак рухливості та його негативні наслідки”, – радить лікарка.

Якщо ви виїхали до безпечнішого місця, поступово повертайтеся до рухливого способу життя.

За словами лікарки, спочатку діти можуть скаржитись на помірний біль у суглобах або крепатуру, але це пройде з часом. Якщо біль чи дискомфорт сильні, варто звернутись до лікаря.

“Після повернення до звичної рутини можете помітити, що дитина більш активна, ніж була до війни. Це нормальна реакція компенсації сидіння в бомбосховищі. Дитина хоче більше часу проводити на вулиці, грати в рухливі ігри, спілкуватися з друзями. Не заперечуйте цю ініціативу”, – зауважує Анастасія.

Якщо ви помітили, що дитина зовсім не хоче бути на самоті або навпаки часто усамітнюється, не хоче бути вдома чи проводить вдома весь час – зверніться до дитячого психолога.

“Зазвичай, якщо дитина була довго без спілкування з друзями, без звичних для неї ігор та розваг, підвищена активність та потяг до спілкування – нормальні. Дитина виходить у світ і продовжує жити звичним життям”, – підсумовує педіатриня.

Як повернути здоровий сон

Брак рухливості впливає на сон. Якщо фізактивність замінюється переглядом мультфільмів на комп’ютері або іграми на смартфоні, то засинання може погіршитися. Світло від смартфонів погіршує вироблення гормону сну – мелатоніну. Саме тому лікарі радять відкладати гаджети за 1-2 год до сну.

Проте відсутність рухливості чи користування смартфоном – не єдині фактори, які погіршують засинання.

“Для здорового та якісного сну потрібні комфортні умови, звичний ритм життя та чітке розділення часу доби. Наприклад, занадто холодне та вологе повітря в укритті може створювати дискомфортні умови для сну”, – пояснює Анастасія.

Також важливо дотримуватися сталого ритму життя. Організм дитини любить жити за графіком. Наприклад, прокинулась, поїла, побігала з друзями на вулиці, помалювала і пішла на денний сон. Цей графік може змінюватися відповідно до віку дитини.

“Не важливо, де ви: в укритті чи в безпечному місці, наближайте життя до звичного ритму. Щоб був час як для активних ігор, зарядки чи гімнастики, так і для денного сну та пасивного дозвілля (читання книжок, складання пазлів, ліплення з пластиліну)”, – наголошує лікарка.

Головне – слідкуйте за чітким розділенням часу доби. Адже організм живе за циркадними ритмами, які підпорядковуються зміні дня та ночі.

“Зазвичай із цією проблемою зіштовхуються люди, які тижнями живуть у метро або у бомбосховищах. Якщо є доступ для електроенергії, то регулюйте освітлення самостійно: зранку – максимальний рівень, ввечері – приглушене світло, вночі – виключене”, – радить педіатриня.

Пліснява – ворог здоров’я дітей

Підвищена вологість в укриттях сприяє появі плісняви. Тривале вдихання чи контакт із нею може призвести до алергічних реакцій та розвитку хронічних захворювань, пов’язаних із дихальною системою (наприклад, бронхіальна астма).

“Якщо у дитини є аномальний нежить або постійний кашель, особливо після рухливості, зверніться до педіатра. Це допоможе виключити розвиток захворювань дихальної системи”, – радить Анастасія.

Окрім того, пліснява може шкодити зору. За словами офтальмологині Оксани Коваленко, може розвинутись алергічний кон’юнктивіт. Поширені симптоми:

  • почервоніння очей та ділянки навколо них;

  • набряк повік;

  • свербіж та печіння;

  • очі сльозяться.

“Після появи перших симптомів за можливості треба обмежити контакт із алергеном. А також застосувати протиалергічні препарати – таблетки чи краплі. Дуже бажано мати їх в аптечці. В ідеалі потрібно звернутися до офтальмолога – для належного лікування та профілактики ускладнень”, – радить Оксана.

Як дефіцит світла впливає на здоров’я дітей

Зазвичай в укриттях світла або немає, або його недостатньо.

“Дефіцит світла може негативно вплинути на зір дитини. Вітамін D утворюється в шкірі під дією ультрафіолетових променів. У 2016 році корейський вчений провів дослідження, результати якого доводять, що хронічно низький рівень вітаміну D в крові провокує розвиток міопії. Люди, які багато часу проводять на вулиці, рідше страждають від його дефіциту, тому рідше хворіють на короткозорість”, – пояснює офтальмологиня.

Після переїзду до безпечнішого місця забезпечте дитині повернення до звичного зорового режиму.

Дотримуйтеся балансу між заняттями в школі, прогулянками на свіжому повітрі, іграми та малюванням. Але прогулянки мають бути тривалими – до 2-3 год на добу.

Обидві лікарки радять звернути увагу на:

  • реакцію дитини на яскраве світло (чи швидко вона адаптується до нього);

  • скарги на поганий зір, подвоєння предметів, плями, які з часом зникають, появу веселкових кругів навколо ламп, дискомфорт або біль очей;

  • симптоми гострого запалення очей, повік, ділянок навколо ока;

  • відсутність синхронних рухів очей або обмеження руху ока;

  • несподівану появу явної косоокості, якої раніше не помічали;

  • випинання очного яблука (екзофтальм) або явне западання очного яблука в орбіті.

Усі ці стани – привід звернутися до дитячого офтальмолога. Самолікуванням займатися не варто. Проте офтальмологиня радить перевірити аптечку і поповнити її препаратами для здоров’я очей:

  • антисептичні краплі (Окомістин, Офтальмодек);

  • вологі серветки для гігієни очей (Блефаклін можна використовувати за відсутності крапель і води, щоб витерти очі та повіки у разі забруднення);

  • штучні сльози (Теолоз, Окуфлеш блу, Окулохеель). Їх можна використовувати для промивання очей від виділень, пилу, піску та для зволоження у разі відсутності дезінфікуючих крапель.

“Корисним буде прийом профілактичної дози вітамінів D або вітамінів із лютеїном. Необхідну денну дозу допоможе визначити лікар”, – наголошує Оксана.

За словами Анастасії, профілактичне дозування вітаміну D – 1000 МО для дітей після року і 500 МО для дітей до року.

“Якщо у дитини була тривала перерва в прийомі, то варто обговорити з лікарем. Можливо, потрібна інша доза. А от полівітаміни – не найкраще рішення. Тому що так важко збалансувати всі потреби. Наприклад, один вітамін дитині дійсно потрібен, а інший – в нормі чи в надлишку. Тому краще не обирати вітаміни самостійно”, – радить педіатриня.

Гаджети можна, але в міру

Варіанти дозвілля в бомбосховищі обмежені, це теж має вплив на здоров’я дітей. Найпростіший спосіб відволікти дитину від сигналу тривоги чи бойових дій – гаджети.

“Тривале сидіння в гаджетах за умов поганого освітлення чи його відсутності може зашкодити здоров’ю очей дитини. Наприклад, у дітей із короткозорістю можуть різко погіршитися показники зору. Може виникнути необхідність у посиленні корекції. У дітей у групі ризику розвитку міопії може погіршитися зір та проявитись спазм акомодації, а у дітей молодшого віку можуть виникнути гіперкінези – мимовільні рухи очима і головою, часте моргання”, – пояснює офтальмолог.

Щоб уникнути цих впливів, поступово зменшуйте екранний час використання смартфонів та планшетів.

Найкращий спосіб – домовитись із дитиною про конкретні години користування гаджетами.

“Зробіть це у форматі гри. Намалюйте графік користування гаджетами. Наприклад, щодня можна грати в телефон годину – 30 хв зранку та 30 хв ввечері. Після закінчення часу дитина має ставити галочку чи наліпку, що час завершився”, – радить Анастасія.

Головне завдання батьків – знайти альтернативу такому дозвіллю. Це має бути цікаве захоплююче заняття без використання гаджетів.

Як відновитися після життя в бомбосховищі

Це має бути поступовий процес без тиску на дитину. Адже вона й так пережила багато стресу, тому повернення до звичної рутини має бути нетравматичним.

“Не чекайте від дитини поведінки, яка була до війни. Наприклад, підлітки можуть відмовлятися виходити на вулицю через відсутність відчуття безпеки. Дайте час на адаптацію. Не примушуйте їздити на велосипеді, виходити на вулицю до інших дітей тощо. Навпаки – організуйте рухливість у домашніх умовах. Згодом поступово пропонуйте спільну прогулянку чи відпочинок за межами дому”, – радить педіатриня.

Якщо дитині складно переналаштуватися, проконсультуйтесь із дитячим психологом. Він допоможе скласти чіткий план підтримки дитини.

Звичний режим харчування також міг збитися, особливо якщо дитина звикла до сухих перекусів і тягнеться до них.

“Не тисніть, не наполягайте, не впадайте в паніку, а пропонуйте 10-20 разів один і той самий продукт (овочі, фрукти, каші, м’ясо, рибу). Це допоможе зрозуміти, чи дитина не любить цей продукт, чи переживає стрес і не хоче їсти, чи відвикла від такого харчування”, – радить педіатриня.

Також важливо звернути увагу на скарги на:

  • Швидку втомлюваність. Наприклад, ви довго були з дитиною в укритті без регулярної активності. На прогулянці у безпечному місті дитина скаржиться на втому, проситься на ручки та додому.

  • Складність дихання, прискорене серцебиття чи задишку після фізнавантаження.

  • Біль у кінцівках та суглобах.

  • Висипи, свербіж, біль чи печіння на шкірі, особливо якщо вони нехарактерні для дитини. Інколи це наслідки контакту з комахами у бомбосховищі.

Це все може стати приводом для звернення до педіатра або профільного спеціаліста, проблем для здоров’я дітей.

“Якщо у дитини є будь-які хронічні захворювання, то після переїзду у безпечніше місце одразу зверніться до лікаря для планового обстеження. І не забувайте про відновлення рутинної вакцинації. Пропустили – нічого страшного. Попередні дози нікуди не зникають. Не потрібно починати спочатку. Як тільки з’явиться можливість, зробіть профілактичне щеплення”, – рекомендує Анастасія.

Загалом тривалість відновлення залежить від часу перебування в укритті, віку дитини і обставин, у яких дитина опинилась.

“Хтось може за кілька днів або тижнів швидко повернутись до звичного ритму, а комусь потрібні місяці для відновлення після потужного впливу стресу”, – додає педіатриня.

Альона Низовець, журналістка LIGA.Life

Ілюстрація ua.depositphotos.com

Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Публікації HUBZ Media не є медичними матеріалами. Якщо у вас виникли проблеми зі станом здоров'я - вам потрібно негайно звернутись до лікаря.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: