Психологічна адаптація дітей вимушених переселенців

Психологічна адаптація дітей вимушених переселенців
Автор:
14.06.2022 ,

Станом на 1 червня, за даними Державної прикордонної служби України, понад 900 тисяч дітей виїхали до країн ЄС та Молдови – внаслідок повномасштабного вторгнення росії. Оскільки офіційний облік ведеться з 9 березня, тому цілком логічно вважати, що фактична кількість дітей у вимушеному переселення набагато більше.

Але вже цілком очевидним є те, що різка зміна звичного життя, оточення – безумовно є стресом для маленької людини. З якими психоемоційними станами дитини в процесі переїзду можна зіткнутися, як має відбуватись адаптація дітей до нових умов? Як на це правильно реагувати, аби підтримати дитину і таким чином мінімізувати ризик виникнення ще більших емоційних потрясінь в процесі звикання до нового середовища?

На ці питання змістовно і зрозуміло відповіла психологиня “СОС Дитячі містечка”  Оксана Насибулліна в інтерв’ю для Громадської спілки “Освіторія”.

За словами психологині,  дитина може страждати через відсутність об’єкта емоційної  прив’язаності. Це може бути як один із батьків або член сім’ї, так і друзі, або навіть домашні тварини.

Про це може свідчити така поведінка дитини

  • Малеча постійно хоче додому і каже про це.
  • Дуже часто говорить про тих, за ким сумує.
  • Прагне обіймів, обіймає все і всіх навколо.
  • Дитина закрита або дратівлива, при цьому пояснює поведінку тугою за рідною домівкою.

Якою ж має бути реакція батьків, щоб адаптація дітей була правильною?

Справді – як допомогти, а не нашкодити ще більше дитині? Насамперед, спробуйте донести до дитини той факт, що її емоції та почуття в даній ситуації є цілком нормальними, і Ви абсолютно розумієте її переживання. По-друге, спитайте дитину про те, щоб допомогло би їй справитись з цим, або що вона порадила би іншій дитині, яка знаходиться у подібній ситуації.

Ще одним проявом психоемоційного стану дитини може стати певний регрес у поведінці. Психологиня закликає батьків одразу сильно не лякатися. Це певна реакція дитячої психіки на стрес. Вона може проявлятися, наприклад, як нетримання сечі у дорослої дитини – підліткового віку.  Якщо регрес у поведінці є затяжним (більше півтора місяці), у цьому випадку необхідно звернутися за допомогою до спеціаліста.

Окремою темою звісно є етап пристосування наших дітей за кордоном до незнайомих правил в садочках, до оточення, для дітей старшого віку – до нового шкільного життя. Адаптація дітей у цьому аспекті досить складна, тому дуже лякає не тільки дітей, але і батьків, здебільшого через можливий булінг. Проте, психологиня зауважила, що у тій самій сусідній Польщі, звичною практикою є, коли учні повідомляють дорослих про випадки неналежного, принизливого ставлення до себе або цькувань з боку однолітків.

Разом з тим, батькам надважливо намагатися стабілізувати власний емоційний стан і піклуватися про себе заради дитини. За обставин, коли це не дуже вдається, слід бути чесним зі своєю дитиною, при цьому переконати її, що ваші емоції тимчасові, а Ви маєте сили впоратись з ситуацією.

Нагадаємо, що раніше ми висвітлювали тему психологічної підтримки дітей – як підтримати дитину, якщо її рідні на війні?

Ілюстрація Wyborcza.pl

Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Публікації HUBZ Media не є медичними матеріалами. Якщо у вас виникли проблеми зі станом здоров'я - вам потрібно негайно звернутись до лікаря.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: